Понеділок, 23.10.2017, 07:02
УКРАЇНА-ЄВРОАТЛАНТИЧНИЙ ВИБІР
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Мои статьи [36]
Старт-пакет [9]
Старт-пакет інформаційних матеріалів зовнішньої політики України у її відносинах з НАТО
Наше опитування
Оцените мой сайт
Всього відповідей: 53
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Головна » Статті » Мои статьи

Польські інтереси в НАТО

Шість років членства в НАТО дали нашій країні досвід того, як сприймати власні інтереси в цій організації через взаємозв'язок політики, обороноздатності та економічних питань. Цей зв'язок - нерозривний, завдяки ньому вищезгадані площини захисту польських інтересів підсилюють одна одну. З моменту набуття членства в НАТО саме Північноатлантичний Альянс став для нас одним з головних інструментів, які служать запевненню безпеки держави та є ключовим аспектом її обороноспроможності. Повноправний союзницький статус Польщі означає, що її членство в НАТО має в багатьох аспектах верховенство стосовно участі країни в інших структурах безпеки. Така конструкція значущою мірою програмує наші дії в рамках цих останніх. І, на кінець, такий стан справ сприяє реалізації зусиль у сфері національної оборони і безпеки за умов більш ефективної системи, аніж програми, які виконуються виключно власними силами. Загалом, членство в НАТО посилює безпеку держави, її внутрішнє становище, а також поширює свободу дій у міжнародній політиці. Як безпечна і стабільна країна, яку захищає надійна союзницька система, Польща стає також і більш привабливим економіч­ним партнером для потенційних інвесторів.

Політика

Вищим політичним інтересом Польщі в НАТО є належне (інструментальне) використання членства в організації на благо тих цілей, які відповідають нашим національним інтересам. По суті це означає три речі.

По-перше, участь у процесах прийняття рішень і спільне формування дій Альянсу, згідно з польською зовнішньою політикою і політикою безпеки, а також з метою зміцнення Альянсу як установи, що гарантує ефективне виконання завдань колективної оборони та консультації з державами-членами.

По-друге, країни-члени вносять в організацію свій матеріальний, політичний, військовий і інтелектуальний вклад, що посилює вищеназвані функції.

По-третє, це означає внутрішньодержавне ви­конання пристосувальних заходів таким чином, аби всередині нашої країни союзницька система Альянсу знаходила партнерів, що гарантуватимуть справне і безперешкодне виконання зобов'язань та, навпаки, будуть формулювати задачі і доводити до відома Альянсу польські очікування.

Після закінчення холодної війни в НАТО увесь час триває процес внутрішніх перетворень, які б дозволили Альянсу пристосуватися до загроз і випробувань, що випливають з його оточення. Тому на держави-учасниці організації покладається обов'язок постійної адаптації їхньої політики таким чином, аби існувала можливість задовольнити власні інтереси і при цьому не відбувалося послаблення потенціалу спільних союзницьких розв'язань у галузі безпеки і оборони. Рівень випробувань, які зараз постають перед НАТО, обумовлюється комплексом асиметричних загроз, відносно яких необхідно у відповідь опрацьовувати адекватні механізми. Це стосується не тільки визначення цілей, завдань і необхідних засобів Альянсу, а й визначення власного місця у глобальній системі запобігання і ліквідації конфліктів, знаходження установ і партнерів, які будуть між собою співпрацювати, а також визначення масштабу оперування організації. Цей складний процес викликає чималу напругу і внутрішні дискусії, що характерно для структур, утворених суверенними демократичними державами, які звикли представляти власну думку, вести обговорення - тобто володіти демократичними механізмами досягнення порозуміння.

У таких рамках Польща займає своє місце як повноправний учасник перемін, що відбуваються. Предмет щоденної діяльності - це вплив на форму еволюційного розвитку НАТО, вплив, що сприяє більшій адекватності Альянсу до рівня сучасних загроз і при цьому не розмиває його головних договірних функцій, зосереджених на питаннях оборони держав-членів. У нинішніх умовах це повинно означати прийняття як факт того, що вищезгадане завдання може здійснюватися на великій відстані від кордонів держав-членів (так званої договірної території). У результаті цього Альянс поступово набуває рис глобальної організації, а це вимагає займатися копітким і дорогим створюванням відповідних до цього рівня військових спроможностей (зокрема, змушує європейські держави) та досягати між державами-членами політичної згоди (як одного елемента з низки остовів трансатлантичних взаємин).

Проте у нашому розумінні неминуча «глобалізація» НАТО означає виключно вибіркове вирішування нових завдань (у тому числі мілітарних) та поширення території оперування Альянсу. Явище глобалізації не може бути тотожним із «розпорошенням» НАТО на багатофункціональне (тобто, мілітарне і немілітарне) автоматичне реагування на усі кризові події, які вимагають міжнародної інтервенції. Це також не означає відмову від готовності, здатності і бажання захищати території держав-членів (північноатлантичного простору). Крім цього, над усе в цьому процесі ми покладаємо союзницькі дії (що здійснюються разом з Альянсом), а не операції в рамках вільних коаліцій, виникаючих на ґрунті союзницьких процедур, які зводять роль НАТО до «скриньки з інструментами». Але допускаємо можливість вільних коаліцій, якщо за цим іде політична воля усіх союзників. Прагматична позиція Польщі перед лицем випробувань, що стоять перед організацією Північноатлантичного Альянсу, випливає з того факту, що будь-яка форма, яка бере до уваги надійне виконання завдань колективної оборони НАТО, буде для нас «множником» власного потенціалу безпеки і основним зовнішнім інструментом обороноздатності держави.

У процесі перемін для нас особливе значення має збереження тісних трансатлантичних зв’язків та їх посилення шляхом розвитку військової здатності європейських держав. На практиці це означає, що союзницькі взаємини із США залишаються основою безпеки Польщі і, ширше дивлячись, усього нашого континенту. Інституціональний зміст цих взаємин повною мірою, незмінно виражає НАТО. У цій площині треба шукати способи підтримки Європейського Союзу, який будує власну тотожність у галузі безпеки і оборони та відповідні до цього військові засоби і можливості. Йдеться про те, аби обидві конструкції розвивалися таким чином, щоб між ними не було змагальності та дублювання існуючих розв'язань, а розвиток тільки би зміцнював обидва організми, в яких членство країн значною мірою збігається. Америка і Європа мають довгий перелік спільних справ, які в сучасному світі мають бути вирішені, причому це можливо тільки за умов об'єднання зусиль. І тому Польща також чітко висловлюється за збалансованість обох процесів, відповідно до вищевикладених принципів. Вона при цьому протистоїть голосам, які заохочують зробити вибір між «європейською» і «атлантичною» моделлю безпеки і оборонного співробітництва.

Реалізація польських інтересів в Альянсі також наказувала висловитися «за» розширення НАТО як за рішення, яке сприяє зміцненню організації та поширенню зони безпеки і стабільності в Європі. Така позиція спонукає також признати, що за визначенням цей процес повинен бути відкритим для інших європейських держав, які відповідають критеріям, викладеним у Вашингтонському договорі. За цією логікою йдучи, Польща підтримує спрямовану на запобігання і подолання спільних загроз політику партнерства НАТО з державами, які не належать до організації. Особливою мірою це стосується Росії і України як стратегічних партнерів Альянсу, розташованих у найближчому сусідстві. У випадку Києва наша країна відіграє дуже активну і надихаючу роль, послідовно висловлюючись за зближення Києва і НАТО. «Помаранчева революція» пробудила щодо цього нові надії та можливості. Перспектива членства України в НАТО, якій передує участь у Плані дій заради членства (МАР), ніколи не була настільки виразною, як нині - так само, як і пов'язана з цим свідомість необхідних реформ і перетворень у державі.

Обороноздатність

Зміни, які відбулися протягом останніх кількох років в НАТО, розвинули політичні функції організації і суттєво перебудували її військові можливості. Основною рисою цих змін було перенесення акцентів з чисельності збройних сил на мобільність і якість (сучасність) військ. Це просто відповідало змінному визначенню загрози і еволюції мілітарних завдань Альянсу, які також почали охоплюва­ти операції, що ведуться у театрах дій, віддалених від традиційно розташованих. Проте й надалі саме військова складова організації вирішальним чином свідчить про її надійність та можливості (як в плані політичної волі, так і існуючого потенціалу) ефективно надавати силовими чинниками юридичне узаконену підтримку тим світовим цінностям, які вписані у засновницькі документи цієї організації.

З цього приводу питання польського вкладу у цю галузь діяльності НАТО набуває особливого значення. Пов'язане це не тільки з готовністю держави брати участь у союзницьких операціях. Справа стосується також копіткого процесу пристосування, що передбачає реформу нашої оборонної системи, побудову таких збройних сил, які б відповідали союзницьким стандартам інтероперативності та «здоровій» структурі фінансових витрат на оборонну галузь. Це друге питання означає як саму суму коштів, призначувану на оборону (відсоток Національного валового продукту; у Польщі ця величина дещо менша ніж середній показник у країнах-членах НАТО), так і спосіб їхнього використання (порівняно з іншими держа­вами-членами Альянсу в нашій країні фінансові засоби, призначувані на поточне споживання, виразно перевищують суми, які спрямовуються на розвиток і модернізацію).

Усе це повинно вести до поступового переорієнтування нашого способу мислення про внесок у спільні ініціативи НАТО, який не тільки повинен дорівнювати існуючому потенціалу, але і відповідати тим операціям, які планує Альянс на майбутнє. На перший план у цьому зв'язку виходить фактор модернізації і якості польського вкладу у союзницьку справу. Основний напрям наших дій тут визначають рішення останніх самітів НАТО, присвячені якісному стрибку оборонної спроможності Альянсу та побудові сучасних Сил реагування (NRF). В обох цих справах чітко простежується участь нашої країни, їхня ставка визнача­ється не тільки рівнем посилення організації, але і шансами на розвиток і осучаснення збройних сил Республіки Польща.

Важливим сприятливим фактором впливу на цей процес є участь польських підрозділів у здійснюваних НАТО миротворчих операціях і навчально-стабілізаційних місіях. Протягом останніх десяти років Польща була і є присутньою в усіх цього типу заходах, від Боснії і Герцеговини, через Албанію, Македонію, Косово, Середземне море, до Афганістану, Іраку і Пакистану. Цей фактор має також політичний вимір, який посилює організацію і дух союзницької солідарності, сприяє впорядкуванню ситуації в країнах ближнього і дальнього сусідства НАТО, а також трансформації нашої оборонної системи.

Економіка

Аналізуючи польські інтереси в рамках Атлантичного Альянсу, за умов домінації політичної проблематики і завдань колективної оборони, здебільшого губиться із зрозумілих причин, хоча це і неправильно, їхній економічний аспект. Проте членство в НАТО, беручи до уваги матеріальну і нематеріальну складову корисності для польської економіки, є «дешевим» і надзвичайно вигідним рішенням з точки зору взаємозв'язку користі і вартості. Це може проілюструвати факт відносно невеликих витрат, які безпосередньо пов'язані з членством в Альянсі (щорічно ця сума складає близько 2,5% бюджету НАТО). Протягом 1999-2002рр. Польща внесла до спільного бюджету НАТО близько 102,5 мільйонів євро. Взамін вона одержала можливість звертатися за допомогою у фінансуванні з коштів організації програм, пов'язаних з модернізацією оборонної інфраструктури. У 10-річній часовій перспективі суми, які для цього виділятимуться нашій країні, будуть значно перевищувати ті суми, які безпосередньо виплачуються до бюджету НАТО. Крім цього, Польща як держава-член Альянсу бере участь у процесах прийняття рішень щодо ключових напрямів спрямування союзницьких інвестицій та визначення ієрархії заходів, які будуть втілюватися в їхніх рамках.

Економічні переваги збільшують можливості польських підприємств з одержання господарських замовлень, які фінансуватимуться Альянсом. Це стосується проектів, що здійснюються як на території Польщі, так і в інших державах-членах. Така ситуація, крім безпосередньої фінансової вигоди для окремих зацікавлених фірм і державного бюджету (через сплачувані податки), створює також передумови для експансії наших фірм на ринки держав-членів. Ефективна юридична і адміністративна конструкція натівських тендерів на виконання конкретних інвестиційних проектів сприяє налагоджуванню міжнародних зв'язків. Треба додати, що союзницькі стандарти здійснюваних проектів - це дуже високий рівень, що додатково спонукає наших суб'єктів підприємництва до здійснення модернізаційних кроків і тим самим збільшує їхню конкурентну спроможність. Одночасно росте сила і ринкова вартість підприємств, які докладають зусиль для свого розвитку. В умовах високого рівня безробіття в країні важливе значення має можливість працевлаштування польських працівників при реалізації союзницьких проектів, а також шанси на одержання ними (на конкурсній основі) роботи в усіх підпорядкованих Альянсові структурах.

Вказана площина втілення наших економічних інтересів в НАТО створює умови для розширення діяльності польських підприємств. Використання цих можливостей значною мірою залежить від ди­наміки їхніх самостійних заходів та готовності дотримуватися вимог, які ставляться організацією в цій галузі. Членство в Європейському Союзі надає додаткові механізми для усунення перешкод у функціонуванні наших фірм на ринках держав-членів ЄС, переважна більшість яких також належить до НАТО.

Завдяки членству в Альянсі Польща одержала доступ до спеціалізованих агентств, які надають необхідні для державної оборонної галузі послуги за цінами нижчими, ніж вільноринкові. Крім того, польські науково-дослідницькі центри мають можливість брати участь - через наукову програму НАТО і безпосередні контакти з іншими союзницькими суб'єктами - в розробці і запровадженні міжнародних проектів, з чим також пов'язана певна фінансова користь, а також перспективи економічного розвитку і співробітництва у цьому секторі польської економіки і науки.

Членство Польщі в НАТО, крім прямої користі, яка вимірюється у грошових величинах, має той аспект, що НАТО, будучи гарантом безпеки Польщі, посилює її авторитет як стабільної, передбачуваної, відповідальної держави, яка шанує норми міжнародної поведінки і стандарти прав людини, демократії та вільного ринку. Для всіх потенційних інвесторів - це суттєвий фактор для прийняття рішення про довгострокове функціонування на польському ринку.

Польські інтереси в НАТО стабільно лежать у частині, яка стосується питань безпеки держави. Очікуємо також, що Альянс матиме вплив на стабілізацію нашого міжнародного оточення, а також надаватиме надійні гарантії нашого захисту, якби виникла така потреба. На користь цієї організації ми готові нести певний вантаж, а за надані нам нашими союзниками гарантії готові платити взаємністю. Спосіб реалізації наших інтересів постійно видозмінюється, залишаючись у тісній залежності від основних напрямів еволюціонування НАТО.

У своїй нинішній формі Північноатлантичний Альянс становить значущий потенціал, який держава середнього рівня, така, наприклад, як Польща, може успішно використовувати для зміцнення своєї міжнародної позиції. Очевидно, що це вимагає активної роботи на форумі Альянсу та відповідних рішень всередині країні, які б служили цій меті.

 

Роберт Купєцкі,

керівник Департаменту МЗС Польщі, 2006 р.


Категорія: Мои статьи | Додав: kartashova (22.11.2008)
Переглядів: 665 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Друзі сайту
Copyright Lkartashova © 2017